обов'язати
Смотреть что такое "обов'язати" в других словарях:
обов'язати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розв'язувати — ую, уєш, недок., розв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Розпускати, роз єднувати кінці чого небудь зв язаного. || Звільняти кого , що небудь від мотузки, шпагату, зав язки і т. ін. •• Розв я/зувати ру/ки кому, чиї а) звільняти від родинних … Український тлумачний словник
позаводити — джу, диш, док., перех. 1) Завести, привести або відвести куди небудь усіх чи багатьох. 2) розм. Збудувати, відкрити, заснувати багато закладів, установ, підприємств і т. ін. || Придбати, дістати що небудь потрібне для господарства, для життя і т … Український тлумачний словник
розв'язаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розв язати. || розв я/зано, безос. присудк. сл. •• Розв я/зані ру/ки в кого а) у когось немає родинних обов язків; б) хтось звільнився від будь яких обмежень, має можливість жити, діяти вільно, за власним розсудом … Український тлумачний словник
